Реклама

Що робити, якщо ігнорують однокласники: поради психолога

Що робити, якщо ігнорують однокласники: поради психолога

Поради, що робити дитині, якщо її ігнорують в школі, а також, що можуть зробити батьки і вчителі у такій ситуації, розповідає Аліна Оверченко, кандидат психологічних наук, практичний психолог.

Шкільний клас — це група, в якій дитина проводить половину свого дня. Бажання відчувати себе частиною групи є властивістю людської природи. Входячи в групу дитина набуває відчуття безпеки та емоційного комфорту.

Але бувають випадки, коли дитину в групі ігнорують. Тоді перебування у ній стає важким або й нестерпним, оскільки дитина відчуває себе викинутою, непотрібною, зневаженою. Це породжує тривожність і страх.

Чому одноклассники ігнорують дитину

Чому людину ігнорує група? Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно розібратися у тому, що таке ігнорування.

Причиною ігнорування дитини у школі можууть бути як захист, так і напад. Тобто ігнорування — це метод психологічного захисту від людини, спілкування з якою неприємне. У той самий час ігнорування — це метод психологічного нападу (тиску, впливу) на людину з метою маніпуляції.

Для того, щоб дитину перестали ігнорувати однокласники, потрібно в першу чергу розібратися, чому вони це роблять: вони таким чином захищаються чи нападають.

Мене ігнорують у школі, що робити? Поради психолога для підлітків та їх батьків

Найбільш розповсюджені причини ігнору у школі

Однокласники можуть ігнорувати дитину з метою свого захисту в кількох випадках.

  1. Дитина поводить себе агресивно: б’ється, погрожує, принижує, насміхається, поводить себе зверхньо, навмисно псує чужі речі, злісно пліткує про всіх, кричить, грубо розмовляє тощо.

    За допомогою психолога потрібно розібратися з причинами такої поведінки та змінити її на більш дружелюбну та миролюбну. Агресивних людей ніхто не любить.

    Шкільний клас — це не група за інтересами та цінностями. Це — формальна група, тому діти не обирають її членів, не можуть когось із них виключити. Єдине, що їм залишається, це ігнорувати небажаного однокласника, ставитися до нього так, ніби його не існує в класі.
     
  2. Дитина розголошує групову інформацію, яка має бути таємною. Діти — вони теж люди! Вони теж хочуть порушувати встановлені норми, виходити за межі дозволеного, аби перевірити, що там цікавого. Вони хочуть зірвати урок, обмалювати вчительський стілець крейдою, курити в шкільному туалеті.

    Якщо в класі є дитина, яка доповідає про такі речі вчителям або батькам, які потім доповідають вчителям, то не дивно, що таку дитину ігнорують. Донощиків теж не люблять, оскільки вбачають у них зрадників.

    Тут також потрібно розібратися із тим, чому дитина розкриває таємну інформацію класу. Можливо, вона хоче бути хорошою в очах вчителів. Можливо, вчитель за допомогою методів психологічного впливу схилив дитину до такої поведінки, аби знати, чим живе клас. Таким чином учитель, турбуючись про свої потреби, підставляє дитину.

    Звичайно, існує інформація, про яку не можна мовчати. Вона стосується загрози життю і здоров’ю дітей. Наприклад, інформація про заплановану бійку, суїцид, участь у так званих «групах смерті», вживання алкоголю чи наркотичних речовин, знущання над кимось у класі тощо.

    Донос у цьому випадку мотивується не бажанням вислужитися або бути хорошою в очах учителів, а бажанням дитини допомогти, врятувати, усунути небезпеку. Тому він не лише виправданий, але й дуже потрібний.

    Якщо сталося так, що дитина розголосила таємну інформацію класу й почалося її ігнорування, не варто чекати, що воно пройде само собою (хоча це теж цілком можливо). Потрібно самій намагатися йти на контакт з усіма однокласниками, пояснюючи причини своєї поведінки.

    Можливо, це сталося випадково, необдумано й більше не повториться. Можливо, дитина розголосила інформацію, бо дуже переживала за когось із класу.
     
  3. Дитина не така, як усі. Мова йде не про дітей із особливими потребами, оскільки це не буває істинною причиною ігнорування, якщо дитина здатна до спілкування.

    Мова йде про те, що дитина «випадає» із системи цінностей даного класу, не бажає підтримувати групові норми. Наприклад, дитина належить до субкультури (гранжерів, гопників, ванільок тощо). Якщо ці культурні напрямки не зрозумілі, не цікаві решті однокласникам, то й сама дитина їм може бути не цікавою, оскільки їм з нею немає про що поговорити.

    Дитина може й не належати до субкультури, але мати свої оригінальні погляди на життя, незвичне ставлення до звичних речей, специфічну поведінку та ін. Людям подобається спілкуватися із тими, хто на них схожий. А якщо ти не схожий ні на кого?

    В такому разі ігнорована дитина може:

    — маючи свої інтереси, спробувати щиро (а не вдавано!) зацікавитися також і тим, чим цікавиться більшість однокласників, що породить спільні інтереси, теми для спілкування, зробить дитину більш зрозумілою, зробить «своєю» у класі

    — зацікавити клас своїми інтересами, поглядами на життя, переконаннями. Можливо, в класі з’являться однодумці й дитина вже не буде ігнорованою.

    І взагалі, чим різноманітніше в дитини життя, чим більше в неї хобі, тим цікавішою вона буде для інших дітей, з нею хотітимуть спілкуватися. Діти не можуть ігнорувати дитину, яка їм цікава.

    Варто особливо зазначити, що, коли ти не такий, як усі, не слід ламати свою особистість заради догоджання більшості. Але не слід також і протиставляти себе більшості, якщо ти не хочеш бути ігнорованим. Потрібно віднайти щось спільне, схоже між собою і рештою однокласників і на основі цього будувати з ними стосунки.

Мене ігнорують у школі, що робити? Поради психолога для підлітків та їх батьків

Однокласники можуть ігнорувати дитину з метою нападу заради маніпуляції.

Маніпуляція — це вид психологічного впливу, який використовується для нав’язування людині цілей, бажань, цінностей, поглядів маніпулятора. Ціль маніпулятора — керувати поведінкою людини.

Зрозуміло, що весь клас не може виступати в ролі маніпулятора. Ним може бути лідер, який і спрямовує весь клас на маніпулятивне ігнорування його члена. В такому разі дитині потрібно в присутності однокласників звернутися до лідера: «Ти — лідер класу. Ти мене ігноруєш. І через це мене ігнорує увесь клас. Чому ти мене ігноруєш? Чого ти від мене хочеш».

Дане звернення теж містить маніпуляцію: якщо людину привселюдно оголосили лідером класу, від якого все залежить, вона не може уникнути відповіді на запитання, бо це означало б спасувати, проявити слабкість.

Ніхто не може спрогнозувати, як розвиватиметься і чим закінчиться цей діалог, але в будь-якому разі варто подякувати за відповідь.

У процесі діалогу дитина має зрозуміти наступні речі:

  • Чого від неї вимагають насправді?
     
  • Чи являються ці вимоги хорошими, правильними, моральними чи, навпаки, є аморальними, протизаконними й можуть комусь нашкодити? Бо якщо це правильні вимоги, можливо, варто до них прислухатися?
     
  • Чи готова вона виконати ці вимоги класу (чи окремо взятої людини — лідера класу) заради того, щоб її перестали ігнорувати?
     
  • Чи готова вона відстоювати себе, свої інтереси, цінності, потреби, незважаючи на ігнорування класу? Можливо, для цього їй доведеться самій стати лідером у класі, розвиваючи в собі потрібні для цього якості (впевненість у собі, відкритість, чесність, сміливість, самостійність, рішучість, вміння спілкуватися).\

Це важкі запитання, які вимагають від дитини серйозної внутрішньої роботи. Але вони мають поставати перед дітьми, щоб ті вчилися вирішувати свої проблеми, приймати рішення і нести за них відповідальність.

Дитина може звернутися за порадою до шкільного психолога, батьків, друзів, до будь-якої авторитетної людини, зателефонувати на номер телефону довіри. Але рішення стосовно того, як їй вчинити, вона має прийняти самостійно.

Мене ігнорують у школі, що робити? Поради психолога для підлітків та їх батьків

Що робити, якщо дитину ігнорують у школі 

Якщо дитина звернулася з цією проблемою до батьків, вони повинні вміти адекватно відреагувати на ситуацію.

Тут рекомендуються наступні кроки.

  1. Уважно та спокійно вислухати дитину. Не можна демонструвати негативні емоції (обурення, гнів, страх та ін.), бо від цього дитині буде ще гірше.
     
  2. Розпитати: коли почалося ігнорування, після якої ситуації, в чому воно проявляється, що вона сама вважає причиною ігнорування, її ігнорує увесь клас чи окремі однокласники.

    Тут варто зауважити, що ігнорування може бути ситуативним, якщо клас за щось образився на дитину й не розмовляє з нею 2–3 дні, але далі заспокоюється, забуває й продовжує нормально спілкуватися, а може бути тривалим, або й хронічним. Тоді дійсно варто втручатися і з’ясовувати глибинні причини ігнорування.
     
  3. З’ясувати подробиці ситуації у батьків однокласників, якщо є довірливі стосунки з кимось із них.

    Свою дитину завжди хочеться виправдати, але не може весь клас стати супроти дитини просто так. Цілком можливо, що в ігноруванні може бути її провина.

    Якщо виявиться, що це дійсно так, варто, не звинувачуючи, поговорити з дитиною, пояснити, які особливості її характеру чи поведінки призвели до ігнорування, допомогти тим самим виправити помилки та налагодити стосунки з однокласниками.
     
  4. Не можна «відловлювати» однокласників, які ігнорують дитину, телефонувати їх батькам з претензіями чи вмовляннями. Це тільки ще дужче налаштує дітей проти.
     
  5. Можна поговорити з учителем, зокрема класним керівником. З’ясувати його бачення ситуації, заручитися його допомогою, адже вчитель зобов’язаний захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.

Мене ігнорують у школі, що робити? Поради психолога для підлітків та їх батьків


Що може зробити вчитель, якщо він бачить, що дитину ігнорують в класі: 

  1. Поговорити з дитиною, яку ігнорують, розпитати в неї про причини такої ситуації.
     
  2. Провести бесіду з класом, не стаючи на сторону ігнорованої дитини, а намагаючись вислухати думку кожного. Якщо у процесі бесіди з’ясується, що клас ігнорує дитину через її певні якості, потрібно дати дитині зрозуміти, що їх слід виправляти, якщо вона не хоче бути ігнорованою. Підказати, яким чином це можна зробити.
     
  3. Ненав’язливо пояснити дітям, що всі люди різні, тим і цінні. Кожен має право на свою думку й за це слід людину поважати, а не ігнорувати. І якщо дитина робить не так, як усі, не так, як скаже лідер, а так, як сама вважає за потрібне, це ознака дорослості й з неї можна брати приклад.
     
  4. Дати класу завдання, розділивши його між групами. Виконання спільної роботи зближує людей. Таким чином ігнорована дитина включиться у взаємодію з однокласниками.
     
  5. Організувати з дітьми відпочинок на природі, де в процесі спілкування, ігор залучити їх до взаємодії з ігнорованою дитиною.

Мене ігнорують у школі, що робити? Поради психолога для підлітків та їх батьків

Підсумовуючи усе сказане, можна дати дитині наступні рекомендації у випадку, якщо її ігнорують однокласники:

  1. Зрозуміти, чому її ігнорують однокласники, яка причина призвела до цього.
     
  2. Якщо причиною ігнорування дитина визнає свої певні негативні риси характеру чи поведінки, їх потрібно змінити. Це можна зробити як самостійно, так і за допомогою батьків, шкільного психолога, вчителя або інших авторитетних дорослих, думці яких дитина довіряє.
     
  3. Якщо причиною ігнорування є розголошення таємниці класу, дитині варто поговорити з однокласниками, пояснивши, із-за чого так вийшло (з необережності чи з бажання допомогти комусь, захистити когось або себе).
     
  4. Якщо причиною ігнорування являється те, що дитина не схожа на інших, їй варто пошукати щось спільне між собою і однокласниками, спробувати зацікавитися тим, чим цікавляться вони, або їх зацікавити своїми інтересами.

    Слід урізноманітнювати своє життя настільки, наскільки це можливо для дитини, розвивати свої здібності в певній діяльності (навчальній, творчій, спортивній та ін.), щоб дитина була цікавою для інших. Потрібно також самій іти на контакт з однокласниками, а не чекати, поки це робитимуть вони.
     
  5. Розвивати в собі лідерські якості, самостійність, психологічну стійкість, витримку, щоб нею не могли маніпулювати.
     
  6. В разі необхідності, звернутися за допомогою до батьків, психолога, учителя, на телефон довіри.
     
  7. Не впадати у відчай, якщо не вдалося встановити контакт із однокласниками з першого разу. Варто намагатися налагоджувати його далі. До того ж зовсім не обов’язково робити це з усіма і зразу. Можна виділити для себе того, кому дитина найбільше симпатизує, і пробувати спілкуватися із цією людиною, зацікавити її собою, а потім поступово і з рештою.

Тепер ви знаєте, що робити, якщо дитина звернулася до вас по допомогу, у випадку, коли її ігнорують однокласники. 

ЧИТАЙ ТАКОЖ: 3 щоденні звички, завдяки яким дитина буде вам довiряти

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Iсторiя однієї мами: як допомогти цілеспрямованій дитині

ЧИТАЙ ТАКОЖ: Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків


Последние новости

ВХОД или регистрация


Забыли пароль?
Войти с помощью:

Вход или РЕГИСТРАЦИЯ

Нажимая “Зарегистрироваться”,
вы соглашаетесь с правилами пользования
Войти с помощью:
Введите ваш E-mail,
указанный при регистрации
Назад